Друк

Будівельна кераміка: розширення асортименту і технологічні інновації для успішної реалізації міжнародних перспектив

on .

keramika4 березня 2015 року в рамках виставки KyivBuild'2015 відбувся День Кераміки і третя щорічна конференція «Кераміка в архітектурі та будівництві». Єдиний в Україні спеціалізований форум для фахівців галузі цього року зібрав понад сто учасників. Слухачами і спікерами стали виробники будівельної кераміки та обладнання для керамічного виробництва, науковці та студенти, забудовники, проектувальники, архітектори. Керівники і фахівці обговорили питання вдосконалення технології виробництва будівельної кераміки, розширення асортименту продукції для задоволення зростаючих потреб – будівельних і дизайнерських.

Міжнародна співпраця та вихід на європейський ринок

Поява нових можливостей виходу на європейський ринок будівельної кераміки визначила найперспективнішу тенденцію цього сезону, однак для її реалізації провідні українські виробники мають попередньо вирішити чимало питань – передусім стандартизації та сертифікації виробництва і готової продукції.

У жовтні 2014 року Всеукраїнську спілку виробників будівельних матеріалів було прийнято до Європейської асоціації виробників і дистриб'юторів будівельних матеріалів UFEMAT, – про це докладно розповів директор Спілки Сергій Панченко.

Цього року українські підприємства отримали досвід участі в одній з головних подій будівельної галузі – міжнародній виставці BAU'2015 (Мюнхен, 19–24 січня), заплановано взяти участь у наступній BAU'2017. Обов'язковою вимогою для участі у виставці є сертифікація продукції і виробництва за європейськими стандартами (відповідність єврокодам). Директор Спілки повідомив про участь провідних керамічних компаній у виставці Batibouw 2015, що проходила 25 лютого – 8 березня у Брюсселі.

Досвідом участі у BAU'2015 та власним баченням можливостей і проблем подальшої співпраці з європейськими підприємцями поділилась Ярослава Острожчук, генеральний директор компанії «Євротон». Передумовою подальшого зміцнення на міжнародному ринку є впровадження сучасних технологій згідно з найвищими світовими стандартами, розширення асортименту та пропагування продукції для нових архітектурних рішень.

Асортимент українського ринку будівельної кераміки суттєво відрізняється від європейського – така теза лунала в залі неодноразово. Учасники конференції пропонували власні бачення проблеми та різноманітні підходи до її вирішення.

Нинішню готовність українських виробників ступити на європейський ринок окреслила директор НДЦ ТК «Фірма «Порцекс-ВРБТ» Ірина Огороднік. В країнах Євросоюзу невідома облицювальна цегла (натомість використовується клінкерна, що вирізняється твердістю, морозостійкістю та здатністю поглинати вологу), малопоширені й інші найменування керамічної продукції. Натомість в Україні не виготовляються керамічні труби, черепиця та фасади, українські виробники лише налагоджують промисловий випуск крупноформатних блоків, які мають суттєві переваги, порівняно з традиційною стіновою цеглою. Однак українські компанії «Русинія», Кузьминецький цегляний завод (ТМ Кератерм), «СБК» активно працюють як у напрямі розширення асортименту продукції, так і покращення її експлуатаційних характеристик. Нині наявні технологічні проблеми виготовлення української цегли: недостатність природних якостей сировини – необхідність застосовувати спеціальні добавки, що підвищує собівартість продукції, застаріле обладнання на виробництві та брак якісного вугілля для випалювання продукції. Також доповідачка зупинилась на особливостях теплої стінової кераміки та крупноформатних керамічних блоків та технології їх виготовлення.

Благовеста Шинєва, інженер Центру випробувань та європейської сертифікації (Болгарія), розповіла про довід переведення болгарського виробництва до європейських стандартів і вимоги й умови сертифікації будівельних виробів і матеріалів, їх виготовлення і транспортування. В Болгарії діє більше 20-ти регламентів товарного виробництва в будівельній сфері та різноманітні декларації експлуатаційних показників. Вимоги ставляться не лише до виробника, а й до дистриб'ютора та імпортера. Також розроблена ціла система відповідальності центрів сертифікації за їхні оцінки й перевірки стабільності експлуатаційних показників.

Сергій Січний, генеральний директор ПП «Будівництво-сучасні технології», охарактеризував нинішній стан програм, що використовуються для укладання попереднього кошторису будівництва. Востаннє ці програми системно оновлювалися у 2009 році, а надалі будівельний асортимент і ціни на нього вносилися до бази лише з ініціативи виробників. Таким чином, виникає неподолана проблема: підрядник може звертатися до обмеженого ряду елементів, внесених до бази, і орієнтуватися у кошторисі на вказану, а не ринкову ціну, і водночас виробники будівельних товарів позбавлені бажаних замовлень.

Модернізація й оптимізація виробництва

Технолог ПАТ «Завод «Червоний Жовтень» (ТМ «Плінфа») Дмитро Лаптєв розповів про напрями діяльності підприємства: інжинірінгові рішення, будівництво і встановлення повного циклу обладнання для керамічного виробництва, підбір устаткування та індивідуальних проектних рішень, зокрема при модернізації виробничих потужностей, лабораторне дослідження глиняної сировини. Завдяки спеціальному вимірювальному обладнанню, яким оснащена техніка ТМ Плінфа, можна проводити криве обпалювання цегли та інші складні процеси. Високу якість виготовленого обладнання засвідчують перемоги у тендерах, зокрема у країнах СНД та ЄС.

Приватний підприємець, автор патентованих винаходів, інженер Володимир Кирпиченко повідомив про вдосконалення шнеком вакуумного пресу для формування повнотілої цегли. Шнек знижує пульсацію цегельного брусу, завдяки чому цегла стає важчою і щільнішою, а також порожнистішою, і таким чином підвищується марка готового виробу. Оснащення вакуумного пресу шнеком дає змогу заощаджувати до 50% електроенергії та на 45% скорочує тривалість сушки цегли. Шнековим пресом вже оснащені виробництва на багатьох цегельних заводах.

Технолог компанії Beralmar (Іспанія) Олег Польчій розповів про модерне обладнання для випалювання та сушіння цегли із замкненим циклом виробництва. На особливу увагу заслуговує інженерний проект, який працює на нафтококсі в якості палива: подрібнений нафтовий кокс циркулює замкненою трубою і потрапляє у розподільчі колектори на даху печі. Ця система проста у використанні, надійна, екологічна, однак її доцільно використовувати лише на великих виробничих потужностях і за умов наявності джерел нафтококсу у радіусі 400-500 км від виробництва, інакше транспортування зробить виробництво нерентабельним.

Кераміка у будівництві та архітектурі

Іван Ландер, віце-президент Громадського об'єднання «Міжнародна асоціація термоенергетичних компаній» («МАТЕК»), висвітлив досвід використання керамічних труб особливої міцності від заводу Steinzeung Keramo (Німеччина). Ці труби найкраще підходять для відведення агресивних відходів, у сейсмічних зонах та на ділянках із циклічними навантаженнями. Завдяки безтраншейному укладанню, їх також можна проводити під дном ріки та під історичними пам'ятками. Кам'яно-керамічні труби вже використовуються в Києві, зокрема на заводі «Оболонь», де вони вже шість років успішно замінюють бетонні, залізобетонні, чавунні, скляні, пластикові. За довговічністю, міцністю, зносостійкістю такі труби поступаються лише базальтовим. З іншого боку, попри високу ціну, завдяки відсутності пеналу для додаткового захисту від деформації, траншей, підстилки та ущільнення, кам'яно-керамічні труби виявляються на 50% рентабельнішими за пластикові.

Білоруський архітектор Олександр Кучерявий розповів про житло як продукт для покупця та про характеристики житла, яких можна досягнути на базі передового міжнародного досвіду. В такому будинку мають поєднуватися принципи мультикомфортного житла – енергоефективного, екологічного та комфортного, а також можливості так званого Активного будинку, який не лише не залежить від зовнішнього газо- та електропостачання, але й виробляє енергію для обслуговування навколишньої інфраструктури.

Майбутнє «Української стіни» – за цеглою, – науковий керівник однойменної інноваційної програми ДП НДІБВ Анатолій Завойський в цьому переконаний. Дослідник наводив приклади нераціонального проектування будівель і утеплення фасадів, грубих технологічних порушень при будівництві, які роблять споруду непрогнозованою за експлуатаційними характеристиками та здатною служити обмежену кількість часу. Довговічність будівлі має становити 100–150 років, і лише цегляні споруди можуть служити віками. Також науковець розповів про власні запатентовані фасадні системи для будівель різних типів конструкцій і характеристик цегляних поверхонь: теплоізоляційно-опоряджувальні системи «Консоль», «Кронштадт», «Дюбель» та теплоізоляційно-опоряджувальну і вентиляційну систему «Люкс».