Американська рада з енергозберігаючої економіки опублікувала доповідь «2016 International Energy Efficiency Scorecard», в якому назвала країни, які найкраще заощаджують електроенергію. Доповідь вивчила модель енергозбереження та продуктивність 23-х країн, які найбільше споживають електрики (75% від усього споживання в світі) і розставила їх по порядку, пише CleanTechnica.

Перше місце посідає Німеччина, друге – Італія і Японія, третє – Франція. Решта країн розташувалися в такій послідовності: Великобританія, Китай, Іспанія, Південна Корея і США, Канада, Нідерланди, Польща, Тайвань, Індія, Туреччина, Австралія, Росія, Індонезія, Мексика, Таїланд, ПАР, Бразилія, Саудівська Аравія.

У Києві налічується близько 200 проблемних будівництв, які мають всі шанси перетворитися на довгобуди. Однак, на сьогоднішній день, будівельні компанії беруться завершувати чужі недобудови вкрай рідко.

Про це розповіла Оксана Голобородько, директор департаменту продажів Корпорації «Укрбуд».

Досвід програми «теплих кредитів», яку ми впроваджуємо другий рік поспіль, сьогодні чітко показує, що існує попит населення на допомогу з боку держави щодо впровадження енергоефективних заходів. Відтак запуск Фонду енергоефективності, що є ключовим механізмом реформи енергоефективності в Україні, має набути масштабності для всіє країни. Тож, мова йде не про пілотні проекти в окремих регіонах, а про реформу для всіє країни і державну допомогу кожній українській родині. Про це сьогодні заявив Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, презентуючи Концепцію Фонду енергоефективності на засіданні Кабінету Міністрів України.

З 1 січня 2016 року в Україні офіційно почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС.
Але фактично багато економічних положень Угоди про асоціацію запрацювали ще до того. Від весни 2014 року діяли автономні торговельні преференції Євросоюзу, з листопада 2014 застосовуються положення Угоди про економічну та галузеву співпрацю.

Тому вже зараз можна не тільки обговорювати можливості, але й аналізувати перші наслідки запровадження Угоди для економіки України.

З огляду на зниження вартості нерухомості можна припустити, що ринок вже досяг дна. Таку думку у коментарі УНН висловив експерт з питань нерухомості Андрій Гусельников.

"Теоретично я погоджуся з тим, що ринок досяг дна, тому що по окремих регіонах є і мінус 21% за рік, цифри такі за рік дуже вражають. Коли ми порівнювали 13 рік з 14 — там було не більше −5-6%, в цілому, а тут 18-21%. Теоретично ми можемо припустити що ринок досяг дна", — вважає експерт.

Настали складні часи для бізнесу. Купівельна спроможність українських родин падає. Курс стрибає. Кредити залишаються дорогими.

Перед менеджментом невеликих фірм та національних компаній постає спільне питання: де знайти новий ринок збуту. Нереально звучить, та він є в Україні. Це ринок добре відомих державних тендерів.

Останні п'ять років слово тендер стало синонімом таким суспільно негативним явищам, як "откат" чи корупція.

Цьому сприяли об'єктивні фактори. Наприклад, експансія "сім'ї", наїзди правоохоронних органів на чесних учасників закупівель чи борги казначейства. Тому останні роки рівень конкуренції на тендерах коливається в межах 2,5 учасників на одні торги за мінімально необхідній кількості в два учасники.

Ще вчора роботодавці потерпали від недостатньої якості професійних кадрів, а вже завтра ми можемо опинитися в ситуації, коли професійних кадрів не буде взагалі. Починаючи з 1 січня 2016 року фінансування закладів професійно-технічної освіти передано на місцевий рівень, про що чітко прописано у законах "Про Державний бюджет України на 2016 рік", "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".