Друк

Як змусити забудовників будувати чесно

on .

Діюча система контролю часто на боці порушника. У результаті маємо сьогодні тисячі ошуканих людей, регулярні протести та блокування будівельних майданчиків. Як це змінити?

автор: ОЛЕКСІЙ КУДРЯВЦЕВ, голова Державної архітектурно-будівельної інспекції

Слово "забудовник" сьогодні у свідомості як пересічного українця, так і активістів-захисників історичної спадщини чи природоохоронних зон є синонімом здирника чи шахрая.

Чому дивуватись? В країні налічуються сотні недобудов з мізерними шансами на завершення.

Часом звинувачення у бік забудовників стовідсотково справедливі, часом – досить суперечливі. І мало хто розуміє, що ситуація, яку ми спостерігаємо сьогодні, є багато у чому наслідком викривленої контрольно-дозвільної системи у сфері будівництва на законодавчому рівні.

Ситуація, яка дозволила непорядним "забудовникам" нехтувати питаннями безпеки людей, дотриманням закону, совістю, врешті решт. Ситуація, яка створює нечесну конкуренцію. В результаті, псує імідж і репутацію усіх будівельників.

Найгучніший приклад після афери "Еліта-Центру" – об'єкти "Укогруп" забудовника Войцеховського, ім'я якого прогриміло на всю Україну. Так, без дозвільних документів у Києві будувалось 40 житлових комплексів.

Ось іще цифри: тільки за перше півріччя цього року Держархбудінспекцією зафіксовано 3,8 тис. порушень містобудівного законодавства. І це тільки верхівка айсбергу.

Варто відзначити, що діюча система контролю часто – на боці порушника. Адже припис Держархбудінспекції про призупинення будівництва можна відмінити у суді далекого районного центру, а інспектора можна просто не допустити на об'єкт.

У результаті маємо сьогодні тисячі ошуканих людей, регулярні протести та блокування будівельних майданчиків, корупційні схеми та проблеми із залученням інвестицій в країну, іміджеві та фінансові втрати будівельної галузі.
Поза тим, потенціал будівництва у розвитку економіки колосальний – одне робоче місце в галузі генерує біля 5 робочих місць у суміжних сферах.

Гостро стоять і питання безпеки та дотримання будівельних норм. Поясню. Наприклад, на папері, за проектом, є будинок на 16 поверхів із підземним паркінгом. На практиці – під тією ж назвою житловий комплекс на 2 черги, під 30 поверхів, впритул до дитячого майданчика.

І ніякого паркінгу, отже, майбутні жителі ставитимуть автівки у сусідніх дворах. На проїжджій частині. Як будуть легалізовані квартири на "неіснуючих" поверхах?

Як таке може бути? Дуже просто. Зараз система отримання документів на будівництво в сфері держархбудконтролю ділиться на спрощену – так би мовити декларативну та систему отримання дозволу з попереднім проходженням проекту будівельної експертизи на відповідність усім нормам та правилам.

Перша система діє для об'єктів 1-3 категорії складності. Друга – 4 та 5. І, до речі, віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності, за законом, здійснюється замовником разом з проектантом. От тут і з'являється можливість для маніпуляцій. Адже 3 та 4 категорії відносять до одного класу наслідків, який штучно розділений. Таким чином є цілком "законний" спосіб уникнути проходження експертизи та отримання дозволу.

Забудовник, аби спростити собі шлях до старту будівництва, не витрачатись на повноцінний проект, експертизу, часто легалізує початок будівництва спрощеним шляхом – отримує декларацію на будівництво 3-ї категорії складності. Далі здійснюється коригування проекту, про яке органи архбудконтролю навіть не повідомляють, і маємо те, що маємо.

Схема, начебто, законна. Але де гарантії, що на об'єкті буде потрібна кількість свай? Використані конструкції відповідної міцності та технічних параметрів? Тобто, безпека для життя майбутніх мешканців абсолютно негарантована.

Тобто, реформа дозвільної системи у будівництві назріла давно. Сьогодні в парламенті знаходиться законопроект 4733-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

Документ, розроблений нардепами за участі Держархбудінспекції, закладає абсолютно іншу взаємодію громадянина, забудовника та держави. Головна зміна – усунення штучного поділу на категорії складності та використання лише системи класів наслідків: незначного, середнього, складного.

Крім іншого, це посилить і відповідальність органів держархбудконтролю. Видавши дозвіл він нарівні із забудовником нестиме відповідальність за законність будівництва, тоді як за декларативним принципом його відповідальністі за недостовірність містобудівних даних не може бути в принципі.

Якщо парламент ухвалить у другому читанні законопроект, вже за рік ми отримаємо зовсім іншу ситуацію на будівельному ринку.

По-перше, контроль відповідальності забудовника перед інвесторами. Не буде більше будівництва багатоповерхівок за деклараціями – тільки дозволи. А отже, контроль наявності та відповідності вимогам законодавства головних документів, які гарантують законність та безпеку об'єкту – права на землю, містобудівних умов та обмежень, будівельної експертизи.

По-друге, законопроект відсікає аферистів від зловживань. Застосування чітких класів наслідків (на відміну від існуючих розмитих параметрів категорій складності) не дозволить будувати хмарочос за дозвільними документами на п'ятиповерхівку.

По-третє, врахування потреб маломобільних груп населення, якими зараз системно нехтують більшість будівництв. Забудовники, які не облаштували пандуси та з'їзди, просто не зможуть здати будівлю в експлуатацію. Адже при прийомі об'єкта в експлуатацію буде жорстка перевірка дотримання будівельних норм щодо доступності маломобільних груп.

Авторам законопроекту закидали, що документ підсилює контроль.

Але чи так це? Для нескладних будівельних об'єктів дозвільна система стане ще простішою. Понад 80% будівельних робіт починатимуться на основі простого документу – повідомлення.

А це означає, спрощення будівництва відчують громадяни, малий та навіть середній бізнес. За повідомленням будуватимуть не лише приватні будинки, ай невеликі об'єкти торгівлі, громадського харчування та інші технічно нескладні об'єкти.

Ну, і мабуть найочікуваніший громадянами, які потерпають через незаконну забудову, захід – адекватне покарання для злісних порушників. Законопроект піднімає штрафи за порушення в кілька разів на об'єктах середнього та значного класу наслідків.

Якщо зараз забудовнику простіше сплатити штраф, ніж дотримуватись закону та нормативів, то після прийняття закону вигідно буде будувати законно і якісно. При цьому, для невеликих будівель звичайних громадян високі штрафи застосовуватись не будуть.

Впевнений, що позитивний ефект від реформування дозвільної системи у будівництві відчують більшість українців, а такі ганебні явища як будівельні афери та незаконні будівництва залишаться в минулому.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

джерело