Друк

Обережно, фальсифікат! Як ринок будматеріалів залишився без контролю якості

on .

03.09.2018 1З 1 січня 2018 року в Україні скасовано обов'язкову сертифікацію будівельних матеріалів. Цей крок мав стати частиною гармонізації українських стандартів з європейськими. Малося на увазі, що рішення простимулює вітчизняний ринок будматеріалів і дозволить українським виробникам увійти зі своєю продукцією в Європу.

У 2015 році, коли приймалося рішення про скасування сертифікації, передбачалося, що до 2018 року Україна імплементує положення Регламенту ЄС 305/2011, що забезпечує контроль над якістю будматеріалів на території Євросоюзу. В результаті сертифікацію скасували, а Регламент не встигли імплементувати. Україна отримала практично безконтрольний ринок будівельних матеріалів. Property Times намагався розібратися, яка ситуація з якістю будматеріалів, які сегменти виявилися найбільш вразливими, і чи є шанс виправити помилки.

Стало гірше

Під неякісною продукцією ми розуміємо матеріали кустарного виробництва, підробки під відомі торгові марки, імпорт невідомого походження, прострочені матеріали, продукцію, яка не відповідає вимогам нормативних документів - цей перелік можна продовжувати, такий товар в достатку представлений в дрібних роздрібних точках, на оптових ринках, і навіть, як з'ясувалося (про що - нижче), в великих будівельних супермаркетах. Проблема якості будматеріалів існувала задовго до скасування сертифікації, але після того, як ринок пішов у вільне плавання, ситуація погіршилася.

«На ринку України зросла кількість фальсифікату - продукції, яка не відповідає стандартам. В цілому, експерти оцінюють рівень фальсифікату на світовому ринку будматеріалів в межах 5-7%. Для сучасної України, через відсутність механізмів дієвого контролю, я б оцінила цю частку до 10%, - коментує керівник сектора «Будівництво» BRDO Олена Шуляк. - І, якщо раніше ми відзначали в основному фальсифікат в сегментах, які традиційно «Бодяжили в гаражах» (будівельні та цементні суміші, лакофарбові матеріали, будівельні клейові розчини і т.д.), то тепер можна зустріти і більш високотехнологічну в виробництві продукцію - металочерепицю, енергоефективні віконні та дверні системи».

Погіршення ситуації нам підтвердили в Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва», в Союзі споживачів України.

«Якщо пару років тому в торгових мережах будівельних матеріалів був як справжній хороший цемент, так і підробка, яка легко вгадувалася за ціною, то в цьому році в окремих торговельних точках вибору не було: весь представлений асортимент цементу - це фальсифікат, причому за досить небюджетною ціною», - коментує виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несмєянов.

03.09.2018 2

Найбільш вразливі сегменти

Найбільш «вразливі» сегменти - цемент і сухі суміші, так як їх розфасовують, де і хто завгодно, вважає президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій.

В результаті спільного проекту Асоціації «Укрцемент» і Союзу споживачів України «Обличчям до споживачів: Дослідження ринку фасованого цементу 2017» з перевірки якості і маркування фасованого цементу в торгових точках України виявилося, що 82% незаводського цементу і цементу з порушеннями маркування - фальсифікат, тобто продукція не відповідає заявленим характеристикам. І першою візуальною ознакою фальсифікованого цементу є порушення вимог маркування мішка, в т.ч. продукція без вказівки виробника.

У поточному році Союз споживачів ще раз перевірив, який цемент продають в будівельних мережах і на ринках, результати невтішні - на більшість продукції немає документів, що підтверджують якість, порушене маркування, багато прострочення. «Причому цілі палети простроченої продукції списувати ніхто і не збирався. В одному з магазинів на цемент заявлений, як марка 500, нам надали документи на марку 400. Деякі мережі скотилися до рівня стихійних ринків, розробивши цілу схему, як обходити контролюючі органи. На наші попередні скарги, ніякої реакції немає», - ділиться спостереженнями Максим Несмєянов.

Ще одне цікаве дослідження на замовлення Асоціації «Укрцемент» провела компанія GFK Ukraine. В ході дослідження інтерв'юєри відвідали 180 торгових точок (супермаркети, місцеві мережеві магазини, відкриті ринки будматеріалів, машини з будматеріалами на об'їзних дорогах і ін.) В різних регіонах України. Інтерв'юєри, серед іншого, вивчали, чи є представлені упаковки оригінальними (заводськими, тобто виробництва компаній повного циклу: Івано-Франківськцемент, CRH plc., Dyckerhoff Cement Ukraine, Heidelbergcement Ukraine, Eurocement-Ukraine) чи ні. Серед незаводського було виділено три групи: підробка під відомі бренди, інші торгові марки і небрендовані упаковки. В цілому частка підробки бренду склала 11,6% за кількістю спостережень і 8,0% з урахуванням фізичного обсягу наявного цементу. Тобто вказівка бренду на упаковці не гарантує, що це оригінальний цемент відомої торгової марки.

03.09.2018 3

Крім цементу, страждає також сегмент лакофарбової продукції. Тут можна виділити дві основні проблеми - прострочення, якого багато в невеликих магазинах, і достаток дешевого товару «no name». «Зараз ринок перенасичений дешевим «не брендовим» товаром, який забирає на себе клієнтів, які прагнуть заощадити. Такі товари не мають стійкого іміджу, їх якість не перевірено часом, тому підробити їх досить легко», - коментує Олексій Ничипорук, директор з маркетингу компанії «Капарол Україна». На думку експерта, швидше за все зустріти фальсифікат на стихійних ринках, в будівельних супермаркетах і у офіційних представників повинні бути сертифікати якості на брендову продукцію.

Є проблеми і в галузі будівельних металоконструкцій. «Виробництво огороджувальних конструкцій (металочерепиця, профнастил, фальцева покрівля, фасадні панелі та касети) більш ніж на 70% здійснюється з рулонного пофарбованого металу, який за своїми характеристиками не відповідає прийнятим в розвинених країнах вимогам до захисного (оцинкованого і полімерного) покриття, - заявляє В'ячеслав Колесник, виконавчий директор Асоціації Український Центр Сталевого Будівництва (УЦСС). - Тобто при нормальній вимозі до граматури цинку 225 г/кв.м переважна частина металу на український ринок постачається з цинком 20-60 г/кв.м, замість товщини полімерного покриття 25 мікрон поставляється 12-15. Мінімальна дозволена товщина металу для будівельних виробів - 0,4 мм по сталевому сердечнику, що приблизно відповідає 0,45 мм товщині з урахуванням цинкового і сталевого покриття. В Україні масово виробляються профільовані настили з металу товщиною менше 0,4 мм, мінімальна товщина, з якою доводилося стикатися - 0,15 мм плюс захисна плівка. Тобто по суті 70% виробів на ринку - це фальсифікат».

03.09.2018 4

Як стверджує В'ячеслав Колесник, значна частина такого фальсифікату продається як якісний метал, часто маркується назвами європейських брендів-виробників. «При цьому компанії-профіліровщики і продавці, які продають такого роду контрафакт, не тільки обманюють споживача, але і отримують додатковий дохід у розмірі 15-35% без урахування різниці за товщину продукції», - говорить експерт.

Гіпсокартонні профілі виготовляють товщиною менше 0,5 мм і з цинком менше 100 г/кв.м, як того мінімально вимагає відповідний український стандарт. «В Україні масово випускаються профілі товщиною 0,33-0,35 мм з цинковим покриттям 20-40 г/кв.м.

Якість несучих конструкцій - власне металевих каркасів - фальсифікується шляхом недотримання на виробництві (а часто на коліні в полі або на будмайданчику) технології підготовки поверхонь, режимів зварювання, фарбування», - продовжує виконавчий директор Асоціації УЦСС.

Ще один вразливий сегмент - ринок енергоефективних матеріалів і конструкцій, куди можна віднести вікна, двері, утеплювачі та ін. «Держава, зацікавлена в термомодернізації будівель, готова здійснювати державну підтримку при покупці таких матеріалів. А енергоефективні віконні та дверні системи в структурі матеріалів можуть займати до 60%. Зростає попит, і, відповідно, пропозиція. І як наслідок - рівень фальсифікату, - коментує Олена Шуляк. - Найбільш поширена ситуація - продаж простих віконних систем під виглядом енергоефективних. Відсутність обов'язкової сертифікації, яка раніше була стримуючим фактором для проникнення такого типу фальсифікату в великі мережі, перестала діяти. І до традиційних каналів (ринків, інтернет-майданчиків) додалися навіть великі торгові мережі. Адже відсутність чітких правил і відповідальності органів сертифікації за видачу підроблених сертифікатів тільки на руку «ділкам».

Імпорт або вітчизняні матеріали?

У Всеукраїнській спілці виробників будматеріалів нас запевнили, що провідні підприємства-учасники Спілки брак не продають. «У них бренд, імідж і європейські сертифікати, продукція відправляється на експорт до Італії, Чехії, Польщі, Великої Британії та Ізраїлю. Наприклад, керамічна плитка експортується в 30 країн світу, в тому числі і в США», - коментує Іван Салій.

В'ячеслав Павлов, директор з розвитку компанії NOVBUD вважає, що ймовірність купити підробку набагато вище серед імпортних матеріалів. «Наприклад, віконні профілі, які підносять, як відомий німецький бренд і обиватель не має можливості протестувати його. Або сухі цементно-піщані суміші, реальний склад яких можна перевірити вже на практиці», - говорить експерт.

Але це справедливо не для всіх груп товарів, наприклад, специфіка виробництва і розфасовки цементу дозволяє «ділкам» фасувати якийсь порошок, який тільки зовні нагадує цемент.

«Діяльність підприємств-виробників цементу включає в себе реалізацію продукції в тарі і насипом, в тому числі роздрібним мережам або фірм-відвантажувальних центрів, які отримують від виробника сертифікований за вимогами ДСТУ насипний цемент, зберігають його і здійснюють упаковку за допомогою відповідного обладнання. На цьому етапі, у відсутності державного ринкового нагляду і контролю над дотриманням вимог нормативних документів виробництва і реалізації будівельних матеріалів, існує найбільший ризик виникнення продукції з порушеннями технології виготовлення, а саме безконтрольного введення домішок в заводський цемент. Найчастіше такий цемент потрапляє в оборот в тарі з порушенням маркування, як правило, відсутня назви виробника», - пояснює виконавчий директор Асоціації «Укрцемент» Роман Скільський.

Шляхи вирішення проблеми

Учасники ринку констатують, що поки дієвих механізмів боротьби з фальсифікатом і низькоякісною продукцією немає. «Держава дотримується такої точки зору - споживач повинен усвідомлено робити свій вибір, але як можна свідомо обирати, якщо вибору немає», - говорить Максим Несміянов.

Девелопери і забудовники самостійно контролюють якість матеріалів, які використовуються при будівництві. «Кожен поважаючий себе великий забудовник, який цінує свою репутацію і дотримується ДБН, працює безпосередньо з авторитетними заводами-виробниками і офіційними дистриб'юторами зарубіжних компаній», - говорить В'ячеслав Павлов.

Асоціації виробників розробляють власні методи боротьби з фальсифікатом. «У ситуації, коли в країні фактично відсутній ринковий нагляд, основні інструменти захисту ринку від фальсифікованого цементу для Асоціації «Укрцемент» - це постійний моніторинг ринку, інформування споживачів про ризики використання фальсифікованого цементу і системна робота з торговими мережами щодо дотримання вимог нормативних документів при реалізації продукції. Так, з ініціативи Асоціації «Укрцемент», в 2017 році був підписаний Меморандум про гарантії якості цементу в торгових мережах України. Сторонами Меморандуму є: від виробників цементу - Асоціація «Укрцемент», від споживачів - Союз споживачів України і від торгових мереж - рітейлер «Епіцентр» і «Нова Лінія».

03.09.2018 5

Результати впливу цього Меморандуму на ринок видно з дослідження GFK Ukraine 2017 року. Вперше з 2011 року баланс ринку тарованого цементу між заводським і незаводським, який весь цей час залишався незмінним, все-таки зрушив. Дослідження показало, що в 2017 році 72,8% на ринку тарованого цементу - оригінальний заводський цемент», - коментує Роман Скільський.

З іншого боку, для повноцінної протидії фальсифікату потрібні зміни на законодавчому рівні, і першим кроком повинна стати імплементація положень Регламенту ЄС 305.

«Потрібно ввести обов'язкову декларацію кожним виробником стандарту, відповідно до якого випускається продукція, і заборонити виробництво продукції за власним ТУ при наявності національного (ДСТУ) або гармонізованого (ДСТУ EN) стандарту на продукцію, - коментує В'ячеслав Колесник. - Мінрегіону необхідно розробити Правила закупівель будівельних матеріалів на бюджетні об'єкти. Необхідно відновити роботу органів ринкового нагляду та надати право галузевим асоціаціям виробників звертатися до таких органів з приводу наявної у них інформації з випуску та застосування на об'єктах будівництва фальсифікованої продукції».

Але, все ж, тільки робота на всіх рівнях, з більшою ймовірністю зможе дати результат. «Я вважаю, що досвід державно-приватного партнерства в сфері контролю якості із залученням громадських і професійних асоціацій - це ефективний шлях, - каже Олена Шуляк. - Якщо на якомусь етапі держоргани не справляються з процесом контролю за обігом фальсифікату на ринку через відсутність ресурсів, логічно залучити для контролю ресурси громадянської і галузевої громадськості».

А ще - сприятливо позначитися на ринку при належному контролі зможе посилення покарання за поставку фальсифікованої продукції. Також необхідно створити систему інформування споживачів про декларації виробників, вимоги за якісними характеристиками, супровідні документи і гарантійні зобов'язання на будівельні вироби.

Автор Ірина Настич

Джерело

Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів

03037, м. Київ, а/с 75, e-mail: info@ avbmv.com.ua, spilkavb@ gmail.com, тел. +38044 245-48-39