Друк

Будівельний бум протривав два роки. Далі – нова «яма»?

on .

30.08.2018Обсяги введення житлової нерухомості в Україні знизилися ледь не на третину. Тимчасове явище чи тенденція? Укрінформ цікавиться у експертів

Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла в I півріччі 2018-ого зменшилася на 29,2% порівняно із таким же періодом минулого року, – йдеться у зведенні Держстату.

Це при тому, що у першому кварталі навіть зафіксували незначний приріст обсягів будівництва у порівнянні із січнем-березнем 2017-го. Отже, «пік» падіння припав на квітень-червень.

Щоправда, в регіональному розрізі ситуація неоднозначна. Приміром, темпи зведення житла у п'яти областях навпаки зросли. Найбільше – у Херсонській (в 2,4 рази – до 36,7 тисяч квадратних метрів) і на Харківщині (в 1,6 рази – до 202 тисяч «квадратів»).

Натомість колишні лідери – Київ, Київська та Львівська області – втрачають позиції. Приміром, обсяги введення в експлуатацію житлової нерухомості у столиці знизилися на 64%. Але в абсолютних цифрах Київ, як і раніше, набагато випереджає інші регіони країни. З початку року в місті ввели в експлуатацію 334 тисячі квадратних метрів житла (це більше 10% загальноукраїнського показника).

У цілому ж у першому півріччі в експлуатацію введено понад 37300 квартир і одноквартирних будинків: 27 тисяч – у містах і трохи більше 10 тисяч – в сільській місцевості.

При цьому обсяг освоєних на будівництві коштів навпаки – дещо зріс. Причина – перманентне підвищення вартості будівельних робіт (приблизно 20% за рік). Це пов'язано із подорожчанням будматеріалів, зростанням витрат забудовників на заробітну плату, транспорт, пальне, електроенергію.

30.08.2018 1

Як розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе, за перше півріччя в Україні виконано будівельних робіт на 48 мільярдів гривень (це майже на 3% більше, ніж за такий же період торік). Найбільше коштів освоїли на будмайданчиках Києва (11 мільярдів гривень), Одеської (5,7 мільярда), Дніпропетровської і Харківської областей (по 5 мільярдів гривень).

Нагадаю, після падіння у 2014-2015 роках (причому, доволі незначного у порівнянні з іншими галузями економіки), у 2016-2017-му темпи будівництва в Україні стрімко зростали. Приміром, торік обсяги будівельних робіт порівняно з 2016-м збільшилися на 20,9%. Вартість виконаних робіт зросла на 17,5 мільярдів гривень. І ось знову – «відкат»...

Посилення контролю в будівництві: палиця із двома кінцями?

«Особливих приводів для занепокоєння нинішня ситуація, як на мене, не викликає. Темпи будівництва, якщо й скоротилися за кілька останніх місяців, то несуттєво, – наголошує в коментарі Укрінформу старший науковий співробітник Iнституту економiчних дослiджень та полiтичних консультацiй Віталій Кравчук. – Інша справа – зменшення кількості зареєстрованих будинків. Адже значна частина нового житлового фонду – об'єкти приватного будівництва дуже болісно реагує на будь-які зміни державою «правил гри» у цій сфері: спрощення чи ускладнення процедур реєстрації та прийому в експлуатацію. У періоди послаблення чи так званої «амністії» відбувається бум узаконення об'єктів житлового будівництва, зокрема, і зведених набагато раніше (як це було у 2012-2013-му роках). Коли ж відповідні процедури ускладнюють, люди відкладають реєстрацію на більш «сприятливий» період», – каже експерт.

До речі, цьогоріч в Україні лібералізували вимоги до спорудження дачних будинків. Тепер їх дозволили зводити на ділянках за власними проектами. Державна архітектурно-будівельна інспекція видає дозволи на будівництво без експертизи, затвердження проекту споруди та безоплатно. Це вже принесло результат: згідно із даними Держстату, на тлі загального скорочення обсягів введення в експлуатацію житла, кількість зареєстрованих дачних і садових будинків зросла. У першому півріччі узаконили майже 200 тисяч квадратних метрів таких об'єктів, що на 7,4% більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Жоден ЖК Києва не відповідає будівельним нормам

Натомість зміни державних будівельних норм при спорудженні багатоквартирних об'єктів і комерційної нерухомості призвели до більш прискіпливої уваги з боку працівників Держархбудінспекції – як при затвердженні проектів, так і при введенні в експлуатацію.

Колишній заступник головного архітектора Києва, незалежний експерт в галузі містобудування Віктор Глеба радий, що держава хоча б трохи посилила контроль у цій сфері:

«Чим менше недобросовісним забудовникам вдасться «протягнути» об'єктів, зведених із порушеннями, тим менше ризиків для життя та здоров'я українців буде в майбутньому. Ви лише уявіть: жоден житловий комплекс у Києві не відповідає на 100% державним будівельним нормам! Скрізь є відхилення: за рівнем благоустрою, відповідністю ліфтового обладнання, облаштуванням сходових маршів, якістю перекриття... Посилення вимог та контролю, звісно ж, впливає на статистику. Те ж стосується об'єктів нежитлової нерухомості із підвищеними ризиками при експлуатації. Як засвідчили ініційовані урядом перевірки торговельно-розважальних центрів, 130 таких об'єктів по країні – у поганому стані, 33 взагалі рекомендували закрити», – нагадав експерт.

Яке ж будівництво без «відкатів»?

30.08.2018 2

Президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Іван Салій погоджується, що контроль якості будівництва справді має бути особливо ретельним, оскільки йдеться про життя людей. При цьому він звертає увагу, що дуже часто за, здавалося б, «благородною» метою ховаються чергові пастки для забудовників, від яких під приводом наймізернішого порушення (а знайти, до чого присіпатися, можна завжди) вимагають хабаря, «відката».

За словами Івана Салія, питання впливу на будівництво «корупційної складової» лідери галузі цього місяця обговорювали на нараді у віце-прем'єра Геннадія Зубка. Зокрема, забудовники звернули увагу на такі проблеми:

Містобудівні умови та обмеження раніше отримували швидко і безплатно. Тепер такі «доларові» умови, що багато хто не хоче будувати, бо не розуміє, за що платити на «вході».

Вражаюча зухвалість монополії на під'єднання до мереж енергопостачання: побудуй і віддай у власність приватним монополістам.

Отримання дозволу на будівництво – знову побори, розпочати його неможливо...

Введення об'єктів в експлуатацію – раніше дякували і влаштовували урочистості, тепер плати... близько 8 доларів з одного квадратного метра...

Зате якщо забудовникові вдається пройти усіма колами «бюрократично-корупційного пекла», то, за словами Івана Салія, знаходиться багато бажаючих присвоїти собі чужі заслуги:

«Як свідчить статистика, 51,7% житла, що вводиться в експлуатацію, – одноквартирні будинки. А запитаймо: скільки держава, місцева влада, районні та обласні адміністрації побудували такого житла? Нуль. Ну, може, кілька тисяч метрів на всю країну (приміром, для дитячих будинків сімейного типу). Решту ж будує звичайний українець, приватний інвестор. А держава – звітує... Те ж стосується і багатоповерхової забудови – 99, 7 об'єктів фінансує населення. А кошти, які надаються з бюджету на програми співфінансування, мізерні. Але ж без стимулювання галузі із залученням можливостей банківської системи відновлення темпів будівництва після нинішнього обвалу взагалі неможливе», – пояснює Іван Салій.

Мільйони безквартирних. А попит на житло... падає

Відсутність фінансування, на думку експертів, і призвела до нинішнього падіння попиту на нове житло (не тому, що українцям не потрібні квартири, а тому, що родини не мають коштів на придбання таких необхідних помешкань). Про вартість банківських кредитів, які з роками стають зашморгом для тисяч українських родин, ми прекрасно знаємо...

«Ринок перенасичений і законними, й незаконними забудовами. Приміром, у Києві ледь не половина нещодавно спорудженої житлової нерухомості порожня, – констатує Віктор Глеба, – Проїдьте увечері кварталами багатоповерхової забудови, подивіться, скільки вікон світиться... будете неприємно вражені: більшість будинків напівпорожні. Тим часом тисячі родин потребують поліпшення житлових умов».

Експерти нагадують про так званий «мультиплікаційний ефект» – вкладені у спорудження нових об'єктів кошти стимулюють розвиток не лише будівельної, а й низки суміжних галузей – виробництва будматеріалів, меблів, транспорту, енергозабезпечення, сфери обслуговування ЖКГ.

Натомість нині маємо зворотній ефект – скорочення обсягів житлового будівництва призвело до зниження показників у сфері виробництва будматеріалів: виготовлення керамічної цегли у червні впало на 9%, блоків з цементу – на 12, бетону – на 5, цементу – на 4, керамічної плитки – також на 4%.

Будівельна галузь – один із потенційних лідерів із залучення інвестицій (в тому числі, іноземних). Зокрема, за даними КП «Київське інвестиційне агентство», у 2014-2017 роках в будівельний комплекс столиці вдалося злучити понад 2 мільярди гривень інвестиційних коштів. Підписано 26 інвестугод, за умовами переважної більшості яких приватні інвестори взяли на себе витрати зі спорудження та модернізацію інфраструктурних об'єктів.

«Але це – «крапля в морі», – каже Іван Салій, – Будівництво у провідних європейських країнах – це 10-12% ВВП. У нас – у кращому випадку 2-3% ВВП. Якщо ми щороку будуємо на 3 мільярди євро, то Польща – на 48, а Німеччина – на 300 мільярдів євро! Із економічної кризи країни виходять через інвестиції та капітальні витрати. Коли в будівництві – стагнація, «стагнує» і промисловість», – застерігає Іван Салій.

Аби на завершувати огляд на негативній ноті, іще одна цифра: на тлі падіння у житловому будівництві, у липні в Україні суттєво зросли обсяги будівництва інженерних споруд (зокрема, й високотехнологічних) – на понад 26%. А це – також важлива галузь для капіталовкладень. То, може, світло в кінці «будівельного тунелю» таки є?

Владислав Обух, Київ

Укрінформ

Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів

03037, м. Київ, а/с 75, e-mail: info@ avbmv.com.ua, spilkavb@ gmail.com, тел. +38044 245-48-39