В Україні цегла конкурентоздатна, а влада?

Увага суспільства прикута до майданів та дій чинної влади і опозиції. Та політику визначає економіка.

Будівельна галузь перебуває у глибокій кризі: спад обсягів будівництва за 10 місяців 2013 року склав 16,3%, по Києву – 21,3%. При цьому житло будується фактично в обсягах попередніх років. Держава і Київська міська державна адміністрація частку фінансування житлового будівництва знизили до 0,2% та припинили фінансувати інфраструктурні об'єкти.

Тобто, внутрішній ринок будівельних матеріалів обвалився, продовжує звужуватись. І на часі звернутись до Урядової програми активізації та імпортозаміщення 2013-2014 рр.

Потребує суспільного оприлюднення експортно-імпортна дійсність.

По основним будівельним матеріалам за статистичною звітністю за січень-вересень 2013 року начебто ситуація позитивна: експорт 11,0 млрд.грн. при імпорті по тій же групі матеріалів – 5,6 млрд.грн.

Куди і що експортуємо, звідки імпортуємо, тут важливо чесно акцентуватись.

Експорт до Російської Федерації, Білорусії та Казахстану – 7,7 млрд.грн., до країн ЄС – 1,6 млрд.грн. – чи не у п'ять разів різниця.

Імпорт теж знаковий.

Із Митного союзу – 0,8 млрд.грн., із ЄС – 3,9 млрд.грн. – знову різниця чи не в п'ять разів.

І проблема не стільки у матеріалах, скільки в уподобаннях наших споживачів.

Наприклад, українська будівельна кераміка, цегла. Європа, зазвичай, нашу цеглу не купує – за 9 місяців 2013 року лише на 140 тис.дол.США, але продала нам на 7,8 млн.дол.США із зростанням до 115% порівняно до 9 місяців 2012 року. Думаю, тут інерція і «випендрьож» багатих. Україна має достатній асортимент і європейську якість цегли, бо унікальні глини, наші копалини та нові технології (європейські) дозволяють бути конкурентоздатними. Наш експорт цегли в ЄС, як уже вказувалось, склав 140 тис.дол.США, а лише в Білорусь, Казахстан і Російську Федерацію – 20,5 млн.дол.США. І це тоді, коли на підприємствах Калузької області (наша Асоціація «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» організувала поїздку фахівців із виробництва цегли на три профільні підприємства) за газ сплачують 120 дол.США за 1000 куб.м, а наші виробники сплачують 560 дол.США за 1000 куб.м), і все одно наша продукція конкурентоздатна, перш за все, в сегменті облицювальної та клінкерної цегли.

Інерція і нехтування вітчизняним виробником настільки «в'їлась», що навіть на Андріївському узвозі а ні міністр з будівництва А. Близнюк, а ні О. Попов не змогли «здолати» наших бізнесменів-замовників: Асоціація, «Керамейя» із Сум пропонувала бруківку кращої якості і за нижчу ціну, але ніхто навіть не зацікавився...закупили імпортну. Та і не обов'язково було мостити тротуари клінкерною цеглою, як колись, якщо в Україні і Києві вже налагоджено потужне виробництво широкого асортименту за формою та кольором на основі гранітного відсіву вібропресованої бруківки хоч заводу ПБГ «Ковальська», хоч заводу «Юнігран» чи інших.

Металоконструкції – експорт 58%, імпорт 42%, – і знову впевненість, що імпорт іде по інерції. Але в країни СНД експорт металоконструкцій складає 129,0 млн.дол.США, в країни ЄС лише – 11,9 млн.дол.США, тобто в 10 разів менше. Навпаки, імпорт металоконструкцій із країн ЄС – 90,0 млн.дол.США, а із СНД 11,1 млн.дол.США. Україна здатна і повинна суттєво збільшити експорт металоконструкцій, завоювати нові ринки.

Важливо наголосити, що багато в чому не виправдані імпорт рулонних покрівельних матеріалів на 23,3 млн.дол.США із Росії і на 11,9 млн.дол.США із ЄС. Тут у нас фактично відсутня експортна складова.

Також варто глибше аналізувати ситуацію експорту-імпорту виробів будівельних із пластмас. В Уряді і Верховній Раді постійно з'являються суперечливі законопроекти (як наприклад, законопроект № 3284 від 18.09.2013 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (щодо врегулювання ставок ввізного мита на полівінілхлорид, реєстр. № 3284 від 18.09.2013, н.д. О. Сікора, А. Дирів), згідно яких обмежується з Європи і США завезення сировини і стимулюється імпорт готової продукції: навіть і без підвищення ввізного мита на сировину для ПВХ-профілів, імпорт готових ПВХ-профілів за 9 місяців 2013 року склав 70,4 млн.дол.США, із них 53,1 млн.дол.США – із Європи, 3,8 млн.дол.США – із країн СНД. А експорт ПВХ-профілів склав лише 6,9 млн.дол.США.

Прикро, але факт, найбільші обсяги експорту і практично без імпорту – це щебінь, гравій, галька, глини, граніт, лісоматеріали – тобто сировина.

Візьмемо керамічну плитку. Із 5,0 млн.т глини для кераміки на експорт іде 4,0 млн.т. Із наших глин в Італії та Іспанії по 200 фабрик, в рік виготовляють по 400 млн.кв.м керамічної плитки в кожній країні.

А Україна при 30%-40% світових запасів глини має всього 8 підприємств і виготовили за 2012 рік сумарно лише 62 млн.кв.м керамічної плитки.

Фінанси державні в кризі, а імпорт керамічної плитки збільшився понад 42% і за 9 місяців 2013 року склав 121 млн.дол.США. Головні постачальники – Польща, Іспанія, Росія, Італія, частка Китаю зменшилася у два рази.

А експорт в 104 млн.дол.США керамічної плитки зріс на 13%, хоча виробництво у 2013 році в Україні знизилось на 6%. Падіння вітчизняного виробництва зафіксовано вперше із 2005 року.

Частка експорту в Росію складає 71%, Казахстан – 10%, Білорусь – 6%, Молдова – 6%, далі США – 2% і Азербайджан – 1%.

Виходить, що Європа з ентузіазмом вивозить наші каолінові глини, а не сприяє організації переробки її у нас.

Несподіване пожвавлення на ринку сантехнічних виробів: виробництво зросло на 15%, а імпорт виріс на 91%, експорт – на 71%.

По поставках припинилось лідерство китайської сантехнічної продукції, головна тепер тут Польща.

Деревина: лісоматеріалів за 9 місяців 2013 року експортували на 199,9 млн.дол.США для того, щоб імпортувати деревостружкових плит на 69,0 млн.дол.США та деревоволокнистих плит на 86,5 млн.дол.США.

Нам потрібні інвестиції і європейське технологічне обладнання для виготовлення керамічної плитки та керамблоків, черепиці, будівельного скла, мінеральної вати та скловати, нам потрібний тонкий лист з антикорозійним покриттям, бо слябів, арматури, як і гранітів, глини чи деревини достатньо.

І виходить, Україна повинна боротися за ринки і на Захід, і на Схід. Це може організувати лише ефективна і патріотична влада, яка і формується сьогодні і у владі, і у опозиції, тобто в народі.

Саме економізація суспільного життя сьогодні потрібна як ніколи.

Цегла, як переконались, у нас конкурентоздатна, але конкурентними повинні бути і влада, і народ, і лідери, і партії.

Суспільство повинно понизити градус політичної боротьби і в рази підняти температуру інтелектуального пошуку.

Україна – це Європа, тільки на Сході. Україна – це Схід, тільки «на дверях» в Європу.

України – самодостатня і вправна... вже визріває. Нас чекають успіхи.

Голова Наглядової ради Асоціації
«Всеукраїнський союз виробників
Будівельних матеріалів та виробів»
Віце-президент Конфедерації будівельників України
І.М. Салій