Друк

Генеральний директор ПБГ "Ковальська" Сергій Пилипенко про наслідки підвищення тарифів на вантажні перевезення

on .

 DSC7941Діловими колами вкотре поширюється інформація про можливе підвищення «Укрзалізницею» тарифів на вантажні перевезення, що може трапитися вже на початку цієї осені.

Не можу не висловлюватися з приводу подій, що відбуваються навколо цього державного монополіста у галузі залізничних вантажних перевезень за останні 1,5 року.

У жовтні 2017 року "Укразалізниця" збільшила тарифи шляхом їх індексації на 15% і витрати вантажоперевізників зросли на 6,5 млрд. грн./рік. У лютому 2018 року "Укрзалізницею" була змінена процедура визначення плати за використання інвентарного парку УЗ, що призвело до різкого зростання цін та збільшення витрат вантажовідправників ще на 6,5 млрд. грн./рік. За останні 8 місяців поточного року загальні витрати вантажоперевізників вже зросли на рекордні 60%.

"Ковальська" щодня має отримувати понад 200 вагонів сировини, а це 6 000 вагонів і 420 тис. тон будівельних матеріалів на місяць, аби вчасно доставляти клієнтам продукцію на об'єкти, у тому числі і державного значення.

Через подібні дії з боку менеджменту "Укрзалізниці" ми змушені затримувати терміни доставки будівельних матеріалів і як результат, це впливає на своєчасне завершення будівельних робіт, гальмує розвиток всієї держави.

У липні цього року апогеєм стали нові ставки плати "Укрзалізниці" за користування власними вагонами УЗ, що за підрахунками призведуть до збільшення витрат вантажовідправників ще на 1,3 млрд. грн./рік. Це при тому, що в "Укзалізниці" майже відсутній "універсальний" рухомий склад для перевезення інертних матеріалів. Тому вантажовідправники, серед яких чимало виробників продукції, змушені використовувати для відповідних цілей інші типи вагонів (цементовози, зерновози, мінераловози), сплачуючи за це тарифи, збільшені від звичайних на 20 %.

Пояснити дану логіку розрахунків навіть економісту дуже складно, адже УЗ не несе додаткових витрат, що обґрунтовують підвищення вартості вказаних перевезень саме на 20 %.

Наприклад, станом на вересень 2018 року, транспортна частка в ціні щебеню складе 52% (29% у січні 2018 р.), піску 83,4 % (50% у січні 2018 р.), шлаку 73,5% (50% у січні 2018 р.) та цементу 17,8 % (8,5% у січні 2018 р.). Таким чином, завдяки "Укрзалізниці" собівартість будівництва може зрости до 5%.

На мій погляд, подібні явища, крім того, що не є прозорими та зрозумілими, не те що не сприяють розвитку промисловості, а ще й прискорюють інфляційні процеси.

Більше того – сьогодні дефіцит локомотивів "Укрзалізниці" становить від 130-150 одиниць на добу, а терміни доставки вантажів збільшені на 2-10 діб. За підрахунками, незбалансоване підвищення залізничних тарифів та вартості використання вагонів "Укрзалізниці" коштувало українській промисловості лише за період із листопада 2017 року по липень 2018 року додаткових 19 млрд. грн.

Питання очевидне – куди і на що витрачають наші гроші?

Черговий раз «Укрзалізниця» перекладає на плечі промисловців свою наслідки своєї не надто ефективної політики роботи. Отже, на мою думку, тарифи на залізничні вантажні перевезення повинні встановлюватися на економічно обґрунтованому рівні під контролем Національної комісії з питань регулювання транспорту.
Ми пропонуємо бізнес-спільноті, яку так само не влаштовує розвиток вказаних подій навколо «Укрзалізниці», об'єднатися з метою вчинення впливу на УЗ на прозорому законному рівні.

БЛОГ Сергій Пилипенко