У найбільших промислових центрах країни — Дніпропетровську і Запоріжжі — пустіють все більше заводських площ. Потенційних покупців не привертають навіть падаючі ціни. За останній рік середня вартість промислових об'єктів знизилася як мінімум на 60-65%, причому власники готові до подальшого торгу, в процесі якого реально збити ціну ще на 15-20%. Свого часу багато приміщень було придбано за кредитні засоби, і зараз власники виставляють їх за ціною заставного залишку. Якщо до кризи стандартна вартість квадратного метра складала порядка $600, то зараз все частіше зустрічаються пропозиції по $250/кв. м. Проте потенційних покупців практично немає.

Хоч якийсь рух на дніпропетровському ринку промислових площ підтримується хіба що за рахунок орендарів. В кінці минулого — початку цього року в місті почалася друга хвиля масових переміщень дрібних і середніх виробничників, що шукають спосіб заощадити на цехах. Вони переїздять або в менших, або в дешевші приміщення. Наприклад, якщо раніше найбільш затребуваними були виробничі об'єкти площею 3-4 тис. кв. м, то зараз самими ходовими є цехи по 0,5-1,5 тис. кв.м. Причому більшість клієнтів не готова платити за них більше 20 грн./кв. м в місяць навіть за умови ідеального стану об'єкту (до кризи ціна перевищувала 40 грн./кв. м). За спостереженнями керівника департаменту оцінки агентства «Ріелнест» Марини Холодної, найчастіше «ущільнюються» харчовики, а також виробники металоконструкцій і металопластикових вікон. Меблярі, яких в Дніпропетровську було традиційно багато, не просто відмовляються від зайвих площ, але і закривають цехи: за останніх півроку припинили діяльність як мінімум п'ять-шість невеликих фірм. Серед нових клієнтів, що відкрили власне виробництво в кризовий час, експерти називають хіба що компанії, що спеціалізуються на випуску добрив і засобів захисту рослин.

Список же виставлених на продаж і в оренду цехів розширюється чи не щодня. Базу активно поповнюють крупні підприємства, які, понизивши об'єми виробництва, намагаються здати в оренду об'єкти, що стали непотрібними. Наприклад, територію Дніпропетровського комбайнового заводу площею 120 тис. кв. м, яка свого часу була розкуплена сторонніми орендарями, знов виставили на продаж і в оренду. До цих пір ріелторам так і не вдалося прибудувати приміщення в 30 тис. і 40 тис. кв.м. Зараз власники розглядають можливість перепрофілювання їх під склади, інтерес до яких все ж таки вище, ніж до виробничих майданчиків. У «Ріелнесте» говорять, що пропозицію об'єктів, що здаються і виставлених на продаж, перевищує попит як мінімум у п'ять раз. Більше всього порожніх приміщень в промзонах: на вулицях Героїв Сталінграду (12-й мікрорайон), Березінської, на Лівому березі. Левова частка таких об'єктів припускає розміщення в них металовиробництв, тоді як, наприклад, площ, придатних для устаткування фармацевтичного цеху, в місті практично немає, хоча за останніх півроку ними цікавився до десятка потенційних покупців і орендарів.

Надлишок пропозиції стандартних приміщень (стара споруда, наявність мінімального вантажного устаткування і комунікацій) сприяє їх подальшому здешевленню. «Ціни і орендні ставки щомісячно опускаються на 2-3%. Оскільки пожвавлення виробництва в майбутньому під великим питанням, зниження цін, швидше за все, продовжиться. До весни об'єкти стануть дешевші ще на 5-7%», — прогнозує пані Холодна.

Простоює і запорізький ринок промислових приміщень. За словами директора агентства «Майстерня бізнесу» Андрія Філіпенкова, потенційні покупці готові розглядати лише пропозиції, які в три-чотири рази дешевше середньоринкових. Але навіть в цьому випадку загальна вартість об'єкту буде обмежена сумою в $250 тис. незалежно від його площі і якості. «Наприклад, приміщення в 0,2-1 тис. кв. м з хорошим ремонтом і наявністю комунікацій реально продати по $150-200/кв. м, а таке ж, але розміром в 5 тис. кв. м, практично неможливо реалізувати і по $50/кв. м», — говорить експерт. По його відомостях, іногородніх інвесторів, готових розвивати виробництво в Запорізькій області, зараз практично немає, ринок вариться у власному соку, що і обумовлює порівняно невисокі фінансові можливості підприємців. Проте об'єктів, власники яких готові віддавати їх за ціною до $200/кв. м, в базах ріелторів не більше 5%. Більшість же розраховує продати свою власність дорожче — по $300-500/кв. м (до кризи вартість складала $600/кв. м), що автоматично робить подібні пропозиції нецікавими для потенційних покупців, адже сьогодні за такі гроші в обласному центрі можна придбати традиційно більш затребувані і комерційно вигідні офісні і торгові приміщення.

Ситуація в сегменті оренди жвавіша. За даними відносно активні зараз харчовики (переробка м'ясної продукції, пекарні, випуск кондитерських виробів і напівфабрикатів). Місцеві спеціалізовані сайти пістрявлять оголошеннями про покупку цехів, що діють, по м’ясопереробці, виробництву кондитерських виробів. Потенційні покупці готові платити за них від $50 тис. до $250 тис. залежно від площі і стану.

Проте проблема в тому, що приміщень, пристосованих під харчове виробництво, в Запоріжжі не так багато. Традиційно міські промислові об'єкти орієнтовані на виготовлення металоконструкцій, запчастин для автомобілів, на чому до кризи і спеціалізувалися більшість місцевих підприємств. Тому харчовики, що несподівано пожвавилися, вимушені орендувати приміщення підприємств громадського харчування, які найдешевше пристосувати під потреби невеликого виробництва, а крупніші компанії розглядають можливість оренди цехів в області (Мелітополь, Горіхів і ін.), де вибір таких об'єктів декілька ширше. «Запорізькі ж приміщення простоюють не дивлячись на орендні ставки, що знижуються. За останній рік тарифи зменшилися більш ніж в два рази і зараз стартують з 7 грн./кв. м. Деякі власники готові пускати постояльців безкоштовно за умови, що вони погашатимуть комунальні витрати і платитимуть податок на землю. Особливі багато таких пропозицій поступає від крупних підприємств, які намагаються прибудувати хоч би частину своїх громіздких виробничих корпусів, що стали на хвилі кризи зайвими. Але навіть на таких умовах заповнити порожні цехи украй складно, оскільки їх кількість перевищує попит у п'ять раз», — розповідає директор АН «Арсенал» Олексій Разумович.

Дані тенденції, швидше за все, виллються в чергове зниження цін, зокрема, на промислові об'єкти. Андрій Філіпенков відзначає, що питання лише в тому, чи буде здешевлення приміщень відбуватися точковий або ж ринок чекає масовий обвал цін. «Все залежить від того, як скоро в регіоні почнуть відновлюватися хоч би окремі сегменти виробництва», — говорить він.

[ Людмила Ксенз ]