Антикризові стратегії підприємств будівельного ринку, державних органів і регіональних місцевих влад: досвід, рекомендації, фінансування

Голова Комітету підприємців – виробників будматеріалів та виробів при Торгово-промисловій палаті України, Голова Наглядової ради Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів»

Віктор Яновський – Перший віце-президент Торгово-промислової палати України

Шановні учасники конференції мені приємно привітати Вас з нагоди її відкриття, привітати Вас в Торгово-промисловій палаті України, яка по суті є домівкою підприємців. ТПП України об’єднує підприємства, на сьогоднішній день в лавах палати налічується майже 9 тисяч різних підприємств: державних та приватних, великих, малих та середніх. В палаті працює цілий ряд Комітетів підприємців, і один з новітніх таких комітетів створений нещодавно на чолі з Іваном Миколайовичем Салієм, який зветься Комітет підприємців – виробників будматеріалів та виробів. Вже відбулося перше засідання цього комітету, розглядалося питання кластеризація будівельної галузі, а також підготовлений лист до керівництва країни з пропозиціями. Мені також хотілося сказати, що Торгово-промислова палата є структурою яка і сприяє розвитку національної економіки, а також міжнародних економічних зв’язків.

Думаю, для того щоб подолати кризу, потрібно знати як це робити. Думаю, на сьогоднішній конференції Ви зможете обговорити ці питання і запропонувати владі якісь пропозиції, тобто здійснити, те що в світі давно називається, партнерство між владою і бізнесом, і здійснити його на ділі.

Впевнений, що на цій конференції Ви зможете чомусь навчитися. Ще раз бажаю плідної роботи і конкретних результатів. Дякую.

Антон Галяшинський – Головний редактор "Будівельного журналу"

Радий всіх вітати на нашій конференції, побажати всім успіхів і досягти тих цілей які ми поставили у своїй роботі. Також Дякую Асоціації та Торгово-промисловій палаті України за підтримку та наданні можливості. Хочеться коротко відзначити, що нинішній час спонукає більшість будівельних компаній, а також виробників будматеріалів до більш рішучих дій, до перегляду своєї концепції бізнесу. І наша мета брати активну участь у цьому перегляді, об’єднувати та координувати потреби учасників будівельного ринку до реалізації початих проектів. Щиро ще раз всіх вітаю і надіюся що цей захід допоможе зробити кроки вперед і виконати планову роботу. Всім дякую.

Валерій Омельчук – Голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України

Вітаю всіх присутніх! Надзвичайно актуальна, на моє переконання, тема сьогоднішньої конференції щодо антикризових стратегій на будівельному ринку, щодо співпраці державних органів, регіональних, місцевих влад.

Так ось, наш фонд вже багато років проводить експерименти, і на мою думку він може бути якимсь зародком чи зразком з Антикризової стратегії. Тому що в нас є відпрацьована співпраця державних органів влади, місцевих органів влади, банків, громадян, які отримують житло, кредити, довготермінові кредити, пільги підтримки держави. Крім державної програми забезпечення молоді житлом є більше 100 місцевих програм. Ми розробили також програму компенсації відсотків по кредитам комерційних банків і було залучено по цій програмі банківських ресурсів більше 2 млрд. гр. Коштів державного та місцевих бюджетів на ці програми залучено за роки роботи фонду близько 1 млрд. гр., і коштів громадян також залучено близько 300 млн. гр. Фонд забезпечив житлом 27 тис. молодих сімей, це і багатоповерхових, в першу чергу будівництв, але і будівництво індивідуальних жилих будинків в сільських населених пунктах. Не дивлячись на кризу ми продовжуємо працювати, але працювати досить складно, особливо в будівельній галузі і в галузі виробництва будівельних матеріалів ситуація надзвичайно складна, але тим не менше ми здаємо будинки (в Рівному здаємо 2 будинки – 120 молодих сімей отримає житло, в Сумах здаємо будинок – 80 молодих сімей отримає житло).

Тобто працювати взагалі можна, потрібно організовувати співпрацю як державних органів так і органів місцевої влади, банків. Є схеми, є механізми. Тому я Вас щиро вітаю з сьогоднішньою конференцією, бажаю успішної роботи. Дякую за увагу. 

Володимир Яцуба – Голова підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, Президента Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів», народний депутат ВРУ

По-перше, дякую, Івану Миколайовичу за те, що він не перестає будоражити громадськість і веде постійну боротьбу за будівельну індустрію. Але, думаю, що самотужки - ми з будівниками – навряд чи змінимо ситуацію, і головна причина в тому, що Україна на протязі останніх 10 років пішла далі з інших держав і практично весь будівельний комплекс тримався на закордонних інвесторах. Їх дуже гарно називають інвесторами, але це тяжка складна схема, яку видумав «Київміськбуд» в самому початку. Я гарно пам’ятаю як ми з Поляченком, як він видумував закон. Чесно, я відносився не до кінця з розумінням, я не уявляв який об’єм можливостей знаходиться по тим міркам. А те, що ми втратили 2 роки назад – це велике достоїнство України, тому що коли ми, з Іваном Миколайовичем, у Венгрії на виставці зустрілися з держсекретарем по будівництву і розповіли йому, що темпи будівництва в Україні 17 % , а темпи організації виробництва власних будівельних матеріалів, в тому ж числі і утеплювачів, сипучих і гіпсокартону     2-2,5 рази за рік, вони сиділи і просто мовчки на нас дивилися, посміхалися, питання задавали. А ми вже проїхали по Венгрії і подивилися, що в них застій. А Українці вірні традиціям проживати у власному будинку, в мазанці – рвонули за останні роки дуже сильно, і ділилися на 3 категорії:

1.Ті, хто вкладав свої власні зароблені кошти або кредити на своє житло.

2.Ті, хто шукав кошти і будував для всіх житло.

3.Ті, хто вкладав кредити або власні кошти в будівельні компанії, а потім через рік-два, в залежності від місця розміщення продавали це житло і заробляли на цьому.

По моїх підрахунках таких було приблизно 70 % від загальної кількості інвесторів які цим займалися. На сьогодні все зупинилося. Цифру, яку сьогодні називає статуправління і Кабінет Міністрів України це видумка: повідомляли що залишилося «живих» компаній 46 %, я не вірю, на мою думку, 20 %, а можливо і тих немає. Та схема по якій ми будували, вона передбачала відносини на довірі інвестора та будівельника.

В 90-х роках налічувалося 490 будівельних компаній, то в позаминулому році 95 тисяч. Що це за організації, я думаю, ви краще мене знаєте. Були там і такі, що отримували одну ділянку, свистіли в свисток, збирали субпідрядників, і таке інше.

Зараз це все зупинилося. Що потрібно зробити? В мене є що на це відповісти: це приклад держави, яка повинна вкласти кошти для того щоб повернути довіру. Це те, що робить зараз Росія (виділила кошти для завершення будівництва обєктів готовністю 70 %).

Ми в Асоціації давно зрозуміли всю складність ситуації, яка виникла в нашій державі і вже давно всіх застерігали, а нам НБУ відповів, що не потрібно піднімати шум, тому що все стабільно в нашій країні, це в інших криза, а у нас ні. Тоді я насмілився подзвонити до керуючих банком і сказав, що маховик будівельної галузі, який всі ми разом довго розкручували, 10 років, він розкручений на довірі, якщо його зупинити, то запустити його буде дуже важко. На жаль ніхто до цього не прислухався.

Але є можливість сьогодні вернути все лише таким способом – механізм може запустити тільки держава. Це не моя видумка, приводжу вам приклади на Росії, Німеччині, Англії, - вони зараз цим займаються. Якщо ми будемо виходити з кризи самотужки, то це буде дуже довго. Часте запитання до мене: «Як довго криза тривати?». По моїм підрахункам   3-4 роки.

І наступний момент, із біди завжди є щось позитивне. Ще в 2007 році, коли я був міністром, я цю тему підіймав, причому я її не придумував, це ви її мені принесли – це дешеве будівництво. Потрібно повертатися до практики, яку мають всі країни світу, починаючи з США і закінчуючи мало розвинутими країнами, знаходити прийнятні проекти, матеріали, технології і починати будувати дешеве житло: каркасне, панельне, сандвіч-панелі, натуральні матеріали, які ми вже забули. Потрібно відпрацьовувати схему по якій нормальний громадянин України або за власні кошти, або за кредити зможе придбати квартиру.

Ви знаєте, що в старій черзі, яку вже ніхто не хоче згадувати і намагається не згадувати, стоїть більше 1, 250 млн. громадян. Зараз вся держава на черги виділяє 1 500 квартир, а раніше видавали 25 000 лише в Києві на рік.

Однин світлий момент це була програма «Доступного житла» за яку взявся Президент України та Шлапак, але Уряд гроші вчасно не виділив, а з часом прийшла криза та таке інше. Але ж потрібно якось це впроваджувати, по-друге, потрібно закріпити і зобов’язати місцеве самоуправління не торгувати землею направо і наліво, а виділяти ділянки землі для тих людей, які стоять на черзі, і по-третє, це звичайно Мінрегіонбуд разом з будівельниками, Асоціацією «Всеукраїнський союз ВБМВ» запропонувати програму тимчасового житла, тому що молода сім’я отримає можливість 10-15 років пожити в нормальних умовах, дати потомство і відпрацювати, або ж побудувати собі інший, кращий будинок. Така програма існує, вона не мною придумана, вона придумана спеціалістом Мінрегіонбуду, проводили конференцію по цій програмі, зібрали цілий арсенал, набор з усього світу проектів, технологій. Після цього декілька підприємств побудували заводи каркасного домобудівництва, я навіть їздив туди, зробили телепередачу на каналі «РАДА». Я до чого це все розповідаю, що без виробництва своїх вітчизняних будматеріалів навіть таке житло не побудуєш. Тому ми зацікавлені в цьому і вважаємо що потрібно будувати дешеве житло.

Я готовий йти в бій відстоюванні інтересів ось такого житла, яке, на мій погляд, буде дійсно нормальним житлом для громадянина України середнього рівня.

Володимир Височин – Заступник начальника управління з розробки та реалізації державних житлових програм, Начальник відділу забезпечення розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку та будівництва, «Умови і механізми державної підтримки фізичних осіб-інвесторів і забудовників для забудови об'єктів незавершеного будівництва з готовністю понад 70%»

Доброго дня всім учасникам, вітаю всіх з цією подією. Справа в тім, що такого досвіду яким можна поділитися, на жаль, на сьогодні поки ще немає, але як представник міністерства хочу сказати що заходи які вживає Міністерство направлені на те, щоб вдосконалити або відпрацювати нормативну базу для того, щоб такий досвід з’явився. Світова фінансова криза, яка вплинула на розвиток економіки країни та особливо на будівельну галузь зумовила необхідність активізувати пошук шляхів до нових механізмів і її подолання. В цілому подолання кризових явищ у будівельній галузі у різних країнах здійснюються шляхами збільшення державних інвестицій у будівництво, законодавчого регулювання важливих для галузі питань, а також пошуком нових шляхів залучення інвестицій. Саме на таких засадах ґрунтується розроблений Міністерством проект закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який прийнято Верховною Радою України 25.12.2008 року. Одним з напрямків розв’язання нагальних проблем у сфері житлового будівництва, на виконання цього закону, є спрямування коштів на будівництва обєктів які мають високий ступінь будівельної готовності. У 2009 році з готовністю більше 70 %, у 2010 більше 50 %. На виконання доручень Уряду у кожному регіоні створені робочі групи з відбору таких об’єктів. Радою з питань подолання наслідків світової фінансової кризи на будівельну галузь визначені головні критерії відбору таких об’єктів, а також рекомендації щодо визначення ступеню будівельної готовності. Відповідна робота проведена в регіонах і Мінрегіонбуд отримав всю необхідну інформацію, яка міститься на сайті Міністерства і забудовник та зацікавлений може цю інформацію віднайти. Ці матеріали були направлені державним банкам, Ощадбанку, Укрексімбанку та Державній іпотечній установі для перевірки будівельних організацій на відповідність вимогам до позичальників з метою подальшого кредитування будівництва цих об’єктів. На сьогодні це 465 об’єктів на завершення яких необхідно 7,5 млрд. гр. Державна підтримка добудови об’єктів незавершеного житлового будівництва планується здійснюватися наступними шляхами:

¾    Перший шлях - залучення коштів населення через надання пільгових та іпотечних кредитів, рефінансування яких проводиться державною установою.

І.Салій: - Хвилинку!!! Розумієте в чому справа, в нас мета сформулювати нові підходи. Проект, закон, який не діє – це не результат і пройдений етап. Ви представляєте Міністерство, скажіть що зараз робиться і що може бути зробленим, без тексту. Ось той мільярд чи 3 мільярда ми «три роки» будемо про них говорити чи виділена хоч одна копійка? Мені от Мінекономіки надіслало 5 сторінок такого ж тексту як і Вас: розробили закон, коштів немає, він не діє. Але ж Ви управлінський орган, Ви єдиний ресурс держави. Коли стихія, то у народу один ресурс – влада, і влада працює: один штани підкатав і ходить по воді коли паводок, інша стала на табуретку і будинки будувались, а зараз хто на табуретці, хто по воді ходить? В Міністерстві 10 заступників, хоч би один зам міністра сюди прийшов, Ви що думаєте, що ми Вас лише просити будемо? Ви знаєте, що я оприлюднив позицію: на 50% скоротилося будівництво – на 50% нехай скорочується Мінрегіонбуд і Мінекономіки. Скажіть мені, які об’єкти інфраструктурні ведете ви особисто? Хто з замміністрів який об’єкт веде, куди вкладаються кошти державні, інвестиції, що робиться? Тут йдеться не про лекції, а про нові антикризові ідеї для лідерів держави, для Міністерства, яких ми уже не критикуємо, а намагаємося допомогти.

В.Височин: - Ваші зауваження абсолютно правильні та слушні. Єдиний момент в тому, що мабуть треба було розширити коло запрошених: запросити представників Міністерства фінансів, запросити представників ще інших зацікавлених структур, представника Національного банку України та інших банків для того щоб все-таки розповіли як всі напрацювання, що зроблені Міністерством, ними реалізовуються, а також передбачені механізми реалізації цього всього зазначеного. Але підтримки фінансової поки що сьогодні немає, на жаль.

І.Салій: - Почекайте. Ви розробляючи закони, постанови Кабміну, погоджуєте їх з усіма міністерствами, це ваші колеги такі як ми тут і ваш міністр повинен там день і ніч бути, проводити своєрідні «страйки» під міністерством економіки, палатку поставити чи що. Я не знаю що ви повинні робити, але це ваше питання, ви Мінрегіонбуд. Розкажіть що робите, тому що «плач Ярославни» з Мінрегіонбуду ми не сприймаємо…Попросили Міжнародний валютний фонд, щоб протекторат ввів, також не дуже хоче. Скажіть, чого реально ми можемо чекати на сьогодні від Міністерства? Влада колись будувала ТЕЦ, ГЕС, атомні станції, Кірпа будував автостраду на Одесу, Омельченко почав будувати на Троєщину міст, - вони ж працювали, будували. Що ви в тому міністерстві сьогодні робите? Ось тепер Ви знаєте як з народом спілкуватися, з безробітними будівельниками. Готуйтеся на вибори, депутатом будете. Говоріть правду, тому що регламент вичерпується.

В.Височин: - Ну фактично Ви його вже вичерпали. Я почув більше питань, ніж у мене є відповідей на них, на жаль. Справа в тому, що дійсно в нас один з реальних шляхів який ми бачили в Міністерстві, перший крок це отримання 1 млрд. гр., який через Державну іпотечну установу та цінні папери. Ми звернулися відповідно до НБУ, був указ Президента відповідний, якщо ви знаєте, організована зустріч будівельників з Президентом, і Президент це діло схвалив. Кінцевий результат на сьогодні негативний: відповідь Національного банку надійшла до Міністерства, що немає можливості реалізувати ці цінні папери, які випускає ДІУ. І тому один з реальних шляхів, поки що на сьогодні виявився не зовсім реальним. Далі, що стосовно того, що всі ті кошти, які передбачалися під реалізацію цих заходів, в Державному бюджеті не передбачені. Для внесення змін підготовлені всі необхідні матеріали, направлені в Міністерство фінансів, і міністерство готове брати участь в усіх заходах, для того, щоб все-таки через законодавчий орган ці зміни були затверджені.

І.Салій: - Які ще заходи, ви можете запропонувати? І передайте в міністерства, що це останній захід який ми проводимо, далі ми беремо всю цю публіку і йдемо по міністерствах, заходимо, сідаємо по кабінетах і починаємо вимагати від Вас енергійний підхід. А що робити? Я не знаю що з вами робити? У нас же не семінар. Ось оце, що би всі знали, природа нинішньої влади. Ми їм надіслали 17 пунктів, а вони мені надіслали 5 сторінок ось таких же роздумів, при тому, що працює 1 500 службовців в Мінекономіки.

А ось друга відповідь Мінекономіки уже 6 сторінок, ось що пишуть… «Пріоритетним напрямком в подоланні наслідків фінансової кризи у будівництві є формування попиту на його продукцію, створення платоспроможного покупця…подолання шляхом закону…викупу в забудовників…надання громадянам державної підтримки…», - це напрямки, а Ви скажіть що по напрямкам профінансовано? Ми напрямки на пам'ять всі знаємо. І далі пишуть… «Предметом іпотеки віднині визнано об’єкт незавершеного будівництва..», - як він працює цей механізм після визнання? І розповідають як має бути, ми все це уже знаємо. Але організаторська місія ваша в чому?

Говорять, що у нас є Національний банк, а навіщо він подолав сьогодні інфляцію, ви перед ким, перед доларом шапку знімаєте, чи перед імпортером? Ми вже хочемо, щоб нас прийняли і Президент, і Тимошенко і тіньовий прем’єр-міністр і інші державні діячі сучасності, тому що міністри обмежені в можливостях впливу, та й недостатньо активні. Але ходити будемо і до Міністрів, тому що це наші колеги по нещастю - по кризі.

Думаю, що в Державі уже не криза, а фінансова Катастрофа. Навіть в Києві на інфраструктурних об’єктах транспорту.