У кулуарах розгортається боротьба за державні кошти, призначені для добудови заморожених об'єктів. Крупні забудовники виражають незадоволеність прийнятим механізмом «реанімації» галузі через іпотечні кредити населенню. Їх аргументи зводяться до того, що пропоновані заходи не принесуть належного ефекту.

Одним з перших в кінці минулого року був прийнятий закон «Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на будівельну галузь». У березні 2009 р. президент Віктор Ющенко підписав закон «Про удосконаленні фінансових механізмів інвестування в будівництво житла». На думку авторів цього документа, його ухвалення дозволить підвищити довіру населення до банківської системи і активізувати попит на первинне житло.

Проте далі починається «пробуксовка». Річ у тім, що не дивлячись на ухвалення законів і підзаконних актів, ці документи не були опубліковані, тобто не набули чинності. За словами міністра по питаннях регіонального будівництва і розвитку Василя Куйбіди, щоб задекларовані в законі механізми могли здійснюватися на практиці, необхідно прийняти ще множину підзаконних нормативно правових актів. «Міністерство повинне прийняти ще 12 підзаконних актів. Ще 4 ухвали ми чекаємо від Мінпаленерго і НКРЕ, одну ухвалу Мінфіну», - говорить чиновник.

Проте, вже підготовлені на сьогодні підзаконні акти дають привід сумніватися, що навіть після їх набуття чинності ситуація зміниться. Згідно антикризовому закону, засоби з держбюджету вливатимуться в галузь через іпотечне кредитування фізичних осіб. Раніше Кабмін пообіцяв виділити Державній іпотечній установі, «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» по 1 млрд. грн. із стабфонду.

Якщо припустити, що засоби все-таки знайдуться в дефіцитному бюджеті, викликає скепсис їх потреба серед населення. Він ґрунтується на ряду обмежень, який міститься в порядку фінансування завершення будівництва житлових об'єктів із ступенем готовності більше 70% із застосуванням іпотечного кредитування громадян. По-перше, кредити видаватимуться максимум на 30 місяців. Проте навіть без проведення складних арифметичних підрахунків ясно, що для багатьох потенційних позичальників термін повернення в 2,5 роки є дуже коротким. Адже в «мирні» до кризові часи, коли рівень заробітної плати постійно ріс, а курс національної валюти був стабільним, середній термін погашення іпотечних кредитів складав 5-7 років.

Крім того, позики надаватимуться, в першу чергу, громадянам, що перебувають на квартирному обліку і вимагають поліпшення житлових умов (скажімо так, не сама платоспроможна категорія населення). Також в порядку немає інформації про процентну ставку по кредитах. Раніше Мінрегіонбуд пропонував встановити її у розмірі 14% (облікова ставка НБУ (зараз 12%) плюс 2%).
Кредити надаватимуться виходячи з норми 21 кв.м загальної площі житла на одного члена сім'ї плюс додатково 10,5 кв.м. на сім'ю. Якщо ж позичальник хоче придбати велику за площею квартиру, то в цьому випадку «зверхнормові» метри йому доведеться оплачувати за свій рахунок. Житлові об'єкти, кредитування на добудову яких прямуватиме, передбачено вибирати на конкурсах.

В.Куйбіда запевняє, що обіцяні кошти з держбюджету можуть бути виділені вже до 9 березня. Правда, і тут є нестиковка: гроші чекають з дня на день, а законодавча база ще не розроблена і не набула чинності.

Природно, що бюрократична тяганина викликає роздратування у забудовників, особливо у великих, які, як кажуть, власне і лобіювали виділення державних дотацій на розморозку недобудов. Крім того, навіть низька процентна ставка і невисока вартість житла не зможуть подолати недовір'я населення до банківської системи і рисок купівлі житла в незавершених об'єктах. Як вважає член Комітету ВР по питаннях будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства і регіональної політики Ігор Лисов, держзасоби на добудову житла необхідно виділяти не інвесторам-фізичним особам, а безпосередньо забудовникам.

Як аргумент І.Лисов приводить підрахунки, що у разі кредитування забудовників ввести в експлуатацію вдасться в три рази більше житла. Крім того, на його думку, при пропонованому механізмі люди, що інвестували в житло до кризи, вважатимуть себе обдуреними. Адже вартість, по якій вони купили житло до кризи, буде в два рази вище, ніж після державної дотації.

Самі забудовники «на ура» підтримують цю ініціативу. І навіть приводять «залізні» аргументи: приватним інвесторам давати кредити просто не під що, тоді як будкомпанії можуть надати в заставу самі недобудовані об'єкти. «Отримавши кредит, ми добудуємо будинки і однозначно повернемо кредити. А ось як їх повертатимуть люди – це зараз велике питання», - говорить Петро Шилюк, президент ХК «Київміськбуд». Самі закони і ухвали голова найбільшої будкомпанії України оцінює як хороші, але нарікає, що поки від держави не поступило ні копійки з обіцяних грошей. «Окрім прекрасних ухвал і законів необхідні гроші, інакше вони не запрацюють», - переконаний П.Шилюк.

Підсилює позицію забудовників той факт, що законодавча база по захисту інтересів фізоблич недосконала і не допрацьована. На думку голови Комітету ВР по питаннях будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства і регіональної політики Володимира Рибака, розроблені заходи критикують за те, що вони захищають тільки інтереси забудовників, а не громадян-інвесторів. «Поки що закон направлений в основному на підтримку замовників і забудовників за рахунок бюджету. І зараз ми в комітеті готуємо зміни і доповнення в цей документ, які захищатимуть вкладників і інвесторів», - запевняє В.Рибак.

Питання тільки в часі, якого не так вже і багато. І дефіцит часу знову-таки грає на руку забудовникам. Поки чиновники займаються пошуком і виробленням «досконалого» механізму, криза ще посилюватиметься. «Падіння об'ємів виконаних робіт в будівельній галузі показує, що ми ще не на дні кризи. І ситуація посилюватиметься», - прогнозує В.Куйбіда. На думку міністра, поки що ніякі розроблені закони і заходи не дають підстав сподіватися на швидке припинення падіння в галузі. У зв'язку з цим шанси забудовників отримати фінансування безпосередньо, а не через інвесторів, підвищуються.