Заходи

Матеріали Круглого столу «Проблемні питання розвитку енергоефективного індустріального домобудування: досвід Європи, Росії, Республіки Білорусь та перспективи України»

Деталі

Опубліковано: 19 січня 2012

Вступне слово Голови Наглядової ради Асоціації "Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів" Івана Миколайовича Салія на круглому столі «Проблемні питання розвитку енергоефективного індустріального домобудування: досвід Європи, Росії, Республіки Білорусь та перспективи України» 17.01.2012

Вдячний Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, виробникам, проектантам, науковцям із Києва, Чернігова, Кіровограда, Миколаєва та інших міст за небайдужість до проблеми, яку ми сьогодні обговорюватимемо.

1. Дослідження в Москві показали, що ≈50% населення хоче жити в будівлях 8-14 поверхів, а ще 30% в будинках меншої поверховості. І менше 3% згодні жити у висотках.

Звісно, в Києві такі дослідження не проводились, але тенденції та ж – верхні поверхи висоток і за зниженими цінами продаються дуже в'яло. Перша тема – це висотність.

2. Ще одна тема: мінімізація затрат, вартості на проектування, будівництво і експлуатацію житлових будинків.

Модні в останні роки каркасно-монолітні будинки на 30-40% дорожчі, матеріаломісткі, а панельні – і швидко монтуються із виробів заводської готовності, і, звичайно, дешевші, а мова йде про доступне та соціальне житло.

3. Енергоспоживання на опалення житлового будинку не більше 30 кКВт/м2 в рік (побудований в Мінську), менше нормативів 2007 року (100-110 кВт/м2 в рік).

У Франції норматив 50 кВт/м2 в рік, а у нас термоопір будівель 2,8 м2∙К/Вт і не оперуємо енергоспоживанням на рік, бо маємо тут застарілі вимоги – до 130 кВт/м2 в рік.

4. Гостро стає питання забезпечення масового житлового будівництва в великих містах з вимог архітектурної досконалості та естетики.

Потрібне соціальне сприйняття житла, яке здається як соціальне та доступне.

Чи можемо ми пишатись таким житлом, чи це не «хрущовки» нашого часу ?

5. Безумовно потрібно оцінити економічні та технічні можливості і держави, і приватних будівельних організацій, і населення.

І звідки не поглянь, виникає проблема стану та розвитку крупно панельного будівництва в порівнянні з монолітним та індивідуальним будівництвом.

6. На Україні і досі ще збереглись потенційні потужності домобудівних комбінатів (ДБК) близько 6,0-6,5 млн.м2/рік. Але тут уже по факту і фізичний знос, і моральна застарілість.

На сьогодні, дійсно, коштів немає. Але якщо не визначити стратегію, то їх ніколи і не буде.

Запрошую Вас до обговорення дуже важливої державної проблематики.